Вклинення між Покровськом та Костянтинівкою залишається чи не найбільшим здобутком російської армії за час літньої кампанії 2025 року. Воно створює загрозу охоплення Покровська з півночі та загрожує Добропіллю. З іншого боку просування у бік Костянтинівки дається армії РФ складніше. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовослужбовцями 36 ОБрМП, яка тримає оборону у цьому районі.
Схід сонця. Кілька хвилин підготовчих робіт і безпілотник у повітрі. Це щоденна рутина для екіпажу БПЛА «Лелека». Сьогодні доба починається з дорозвідки – ціль російська гармата, яку на світанку намагались доставити на позицію. Не довезли.
«Працюємо в основному по техніці, шукаємо переміщення, скупчення особового складу. Це особливо важливо, бо вони зазвичай в якійсь точці накопичуються і потім починають рух далі і далі», – розповідає військовослужбовець 36 окремої бригади морської піхоти з позивним «Дейл».
Рух російських солдатів на підступах до лінії зіткнення не припиняється. То вони пересуваються по 2-3 людини з рюкзаками на плечах, то на мотоциклах. Є навіть групи з ношами.
«Скоріш за все, доставка провізії, може якогось БК чи ще щось. Так цілий день гоцають», – каже «Дейл».
36 ОБрМП цей рік починала в боях у Курській області, достатньо довго стримуючи там російські штурми. На Донбасі її підрозділам довелось зупиняти прорив армії РФ між Костянтинівкою і Покровськом, де в певний момент українська оборона просіла.
Тут більш продумані штурми«Дейл»
«На Курщині мені здається вони більш якось в тупу лізли. Особливо корейці, вони просто по полях напряму йшли. Тут більш продумані штурми, більше застосовується РЕБ і він добре тут працює: проти FPV, проти «мавіків». І також їхні FPV-перехоплювачі, наприклад, бомбери наші збивають постійно», – додає «Дейл».
Відео, яке дає «Лелека» «Дейла» з підступів до лінії зіткнення – лише один з багатьох стрімів, які аналізують у штабі. Фронт під цілодобовим спостереженням.
«Маленький батальйон морської піхоти зупиняє великі полки Російської імперії – це буде книга так колись називатися», – посміхається офіцер 36 ОБрМП з позивним «Тихий». За його словами, противник постійно здійснює тиск на українські позиції, нині часто в атаку ідуть по одному, по два російські солдати.
Ми їх вбиваємо – вони знову посилають«Тихий
«Ми їх вбиваємо – вони знову посилають, але вже під іншим кутом. Вбиваємо – під іншим кутом. Якщо знаходять таке місце, [де можуть пройти], туди одразу направляють. Тактика мурах якихось. Знають, що там цукор і всі починають туди накопичуватись», – розповідає «Тихий».
Ще один виклик для українських військових – логістика. Будь-які пересування, особливо на техніці, в межах 10, а подекуди і 20 кілометрів від лінії фронту – величезний ризик.
Наді мною зависало 2-3 FPV«Лютий»
«Складніше стало працювати через FPV, дуже багато FPV літає. Найважче – заїхати на позицію і виїхати з неї», – каже військовослужбовець 36 ОБрМП з позивним «Креветка».
«Були випадки, що наді мною зависало 2-3 FPV і я сидів не ворушився, тому шо я розумів, якщо навіть підійму голову вверх, подивлюся, де вони літають, є ризик, що вони мене помітять. Я намагаюсь відключати свій мозок і сидіти не рухаючись, щоб себе не видати», – розповідає пілот БПЛА «Кажан» з позивним «Лютий».
Нині російські дрони вже часто б’ють по трасі Краматорськ-Добропілля, яка є важливою транспортною артерією для українських військових на цьому напрямку.
Це їхня тактика ще з Курщини«Тихий»
«Це їхня тактика ще з Курщини і вони її достатньо успішно намагаються застосовувати. Коли ми були на Сумщині, тоді вже почалась ця тема, будувати коридори, сітками обтягувати шляхи логістики. Але воно в нас якось робиться постійно з запізненням», – каже «Тихий».
За його словами російські FPV працюють хаотично і не розрізняють: військова ціль перед ними чи цивільна.
«Звісно, почуття справедливості загострюється на 4-й рік війни, але мотивація залишається одна: має бути якесь логічне завершення. Я прийшов у перший день війни і я маю багато підстав списатись, зробити себе обмежено придатним до морської піхоти, перейти в якусь тилову частину, але на кого ми залишимо всіх? Отак купою намагаємось триматися і один одного мотивувати», – розповідає «Тихий».
У липні за даними проєкту DeepState Росія захопила 564 квадратних кілометри української землі. Це фактично стільки ж, як у червні. Третина втрачених територій – на Новопавлівському напрямку, водночас найбільше штурмових дій РФ зафіксовано в районі Покровська.
Мотивація? Розумію, що треба«Купол»
«Мотивація? Я ж розумію, що треба. А що робити? Вони рухаються, вони і будуть рухатись далі поки їх багато. Це просто жах якийсь. Б’єш його, він встає і йде. Думаєш, що йому вже все, а він ще лізе. І вперед, не назад. Як їх мотивують я не знаю, чи то страхом?» – дивується військовослужбовець 36 ОБрМП з позивним «Купол».
Його побратим «Тихий» додає, що Росія використовує великі людські ресурси, а також має підтримку Північної Кореї та Китаю.
«Перемога для мене – це чим більше п***рів я заберу з собою, поки мені відведено час на війну, для мене це перемога. А для когось перемога розповідати, що ми зараз повернемо Крим. Ми не повернемо Крим військовим шляхом наразі, бо ми вже воюємо повномасштабно три з половиною роки, маленька країна в принципі», – каже «Тихий».
Форум