Із початком повномасштабної війни Росії проти України прибуток вітебського радіозаводу «Моноліт» зріс майже у шість разів. Як показало розслідування Білоруської служби Радіо Свобода, підприємство, що з 2011 року належить російським власникам, стало санкційним вікном для російської оборонки ще з 2014-го. Не потрапивши під західні санкції, «Моноліт» продовжує постачати абсолютну більшість своєї продукції до Росії.
Розслідування проведене за допомогою інформації від українського проєкту «Слідство.Інфо», а також «Білоруського розслідувального центру».
Навесні цього року указом очільника Білорусі Олександра Лукашенка за досягнення високих результатів економічного розвитку вітебський завод «Моноліт» удруге поспіль занесли на білоруську Республіканську дошку пошани. І справді, якщо подивитися звітність підприємства, починаючи з 2022 року, воно демонструє надзвичайні показники прибутку.
Як з’ясувала Білоруської служби Радіо Свобода, це економічне диво може бути безпосередньо пов’язане з війною Росії проти України і збільшенням постачання продукції російському військово-промисловому комплексу.
Директор підприємства Олександр Шумахер публічно не приховує того факту, що абсолютну більшість своєї продукції завод «Моноліт» відправляв і відправляє досі для російської військової промисловості, навіть після початку повномасштабної війни Росії проти України.
97% продукції йде на експорт до Росії. Її споживач – військова промисловістьОлександр Шумахер
Так, у жовтні 2020 року державне інформаційне агентство «БелТА» цитувало Олександра Шумахера:
«97% продукції (заводу «Моноліт» – ред.) йде на експорт до Росії. Її споживач – військова промисловість».
У березні 2024 року, після початку повномасштабної війни Росії проти України, газета Вітебського міського виконавчого комітету «Віцьбічи» писала зі слів Шумахера так:
«Моноліт» фактично повністю зав’язаний на обслуговуванні військово-промислового комплексу Росії, питома вага експорту до якого перевищує 99%».
Голова Вітебського облвиконкому Олександр Суботін тоді ж, у 2024 році, зазначав, що завод працює «системно і за останні два роки демонструє результат, який «не може не задовольняти».
Російські власники та найбільший у СНД виробник конденсаторів
Вітебський завод радіодеталей «Моноліт» (за час існування він кілька разів змінював назву) працює в Білорусі з радянських часів.
Основна продукція – багатошарові керамічні конденсатори високої надійності.
Конденсатор – базовий електронний компонент, який можна зустріти в різних виглядах майже на кожній електронній платі. Його основна функція – збереження і передача за короткі проміжки часу електричної енергії. Часто його застосовують, наприклад, для згладжування перепадів напруги, фільтрації сигналів.
Залежно від типу конструкції чи матеріалу, з яких вони зроблені, конденсатори мають різні електричні ємності та розміри, а також ступені надійності.
Сфера застосування – від електрочайників до ракет і космічних кораблів.
Оскільки «Моноліт» виробляє продукцію для військової промисловості, вимога до їхніх конденсаторів – винятково висока надійність і термін служби, який може досягати кількох десятиліть.
Це стає можливим, зокрема, завдяки використанню цінних металевих сплавів. Такі деталі дуже затребувані у військовій і спеціальній техніці – особливо зараз, коли з ринку Росії та Білорусі через санкції зникли продукти провідних західних виробників.
Конденсатори поділяються за ступенем надійності.
На пострадянському просторі якісними вважаються деталі з позначками «ВП» (від рос. – военное применение), «ОС» (особлива серія) і «ОСМ» (особлива серія мала). Їх використовують у техніці, де несправність такого компонента може призвести до критичних або навіть катастрофічних наслідків. Це може бути ракетна, космічна, атомна, військова техніка.
У звичайній побутовій техніці такі конденсатори не застосовуються – це просто економічно недоцільно.
У 1970–1980-ті роки, в часи розквіту радянської радіоелектронної промисловості, вітебський завод «Моноліт» був одним із найбільших виробників керамічних конденсаторів у СРСР, у тому числі для військових потреб. Але з розпадом Радянського Союзу і падінням попиту підприємство опинилося в глибокій кризі.
У 1990-ті роки «Моноліт» намагався «витягнути» за рахунок випуску цивільної продукції, наприклад, тепловентиляторів і сушарок для взуття. Але це не дало результату і 2009 року підприємство було майже на стадії ліквідації.
Влада перетворила його на акціонерне товариство, але інвестори не знаходилися.
У 2011 році тодішній керівник «Моноліта» звернувся до своїх прямих конкурентів – російського заводу «Кулон» із Санкт-Петербурга, який також займався випуском конденсаторів та інших електронних компонентів, із «запитом про допомогу».
В результаті власники «Кулона» придбали у білоруської влади контрольний пакет акцій «Моноліта» – 51 %. Фактично вітебський завод став російським підприємством на території Білорусі.
«Золота жила» імпортозаміщення за відсутності конкурентів
Росіяни вклали гроші та модернізували виробництво.
Віддачу підприємство почало приносити із запровадженням санкцій проти Росії у 2014 році за анексію Криму та розв’язану гібридну війну на Донбасі.
Євросоюз і США обмежили постачання електронних компонентів і технологій військового чи подвійного призначення в Росію, але при цьому на Білорусь такі санкції не поширювалися майже до 2022 року.
У цей час «Моноліт» фактично мав доступ до високотехнологічного обладнання та компонентів з усього світу. І при цьому постачав у Росію свою продукцію замість західної.
«Довідники з імпортозаміщення» західних конденсаторів на вітебські можна легко знайти на сайті «Моноліта».
У 2016 році всі конденсатори категорій «ВП», «ОС» і «ОСМ», що виробляє «Моноліт», пройшли російську атестацію і були включені до переліку «ЕКБ 22.01.2016». Це дозволило їхнє пряме використання в Росії «при розробці, модернізації, виробництві та експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки».
«Як і раніше, основними споживачами продукції «Моноліт» є підприємства оборонно-промислового комплексу – переважно з Росії. Вироби нашого підприємства використовуються в радіоелектронній апаратурі для військової, авіаційної, космічної, атомної та іншої спеціальної техніки», – казав директор заводу Акіф Гасимов у 2018 році.
Ба більше, російські власники заводу використовували розміщення в Білорусі та відсутність запроваджених проти Росії санкцій для здачі частини території підприємства в оренду російським компаніям, які хотіли таким чином отримати «вікно в Європу».
«Майданчик у Білорусі дає переваги російським підприємствам не тільки при експорті продукції з далекого зарубіжжя, а й при закупівлях з цих країн, коли компанія використовує у своїх виробах комплектуючі та матеріали, які не виробляються в Росії», – пояснював у 2020 році директор заводу Олександр Шумахер в інтерв’ю журналу «Електроніка». За його словами, під «далеким зарубіжжям» він мав на увазі переважно країни Європи.
У виробництві ми застосовуємо порошки на основі коштовних металів американської компаніїШумахер
У тому ж інтерв’ю Шумахер визнав, що на підприємстві використовують порошки з коштовних металів американського виробництва. Цей уривок промови директора «Моноліта» вирізали з відеоверсії інтерв’ю, але він залишився в його текстовому варіанті:
«У виробництві ми застосовуємо порошки на основі коштовних металів американської компанії, одного виробника із Зеленограда, а також комбінату, розташованого в Ставрополі. Російські виробники активно працюють над тим, щоб їхні порошки не поступалися за своїми параметрами американському аналогу, але поки що їм цього досягти не вдалося. Це непроста робота. Сподіваюся, вона закінчиться успіхом»
Директор «Моноліта» також зазначав:
«У Білорусі інша ситуація, ніж у Росії: на нас не поширюються санкції з боку західних країн, і ми не маємо проблем із закупівлею матеріалів у європейських і американських компаній»
За даними державного агентства «БелТА», у 2023 році «Моноліт» став найбільшим виробником конденсаторів у країнах СНД, зайнявши половину їхнього ринку керамічних конденсаторів. У новині підкреслено, що продукція підприємства використовується у військовій, авіаційній, космічній та атомній промисловості Росії. За свої успіхи завод уже вдруге поспіль потрапив на білоруську республіканську дошку пошани.
У 2025 році «Моноліт» пройшов російську військову сертифікацію за стандартом ГОСТ РВ 0015-002-2020 – обов’язкову для організацій, що «виконують державне оборонне замовлення» в Росії.
Конденсатори «Моноліта» в ракетах, що обстрілюють Україну
Для того, щоб з’ясувати, чи справді продукція вітебського заводу «Моноліт» використовується для виробництва зброї, яку Росія застосовує у війні проти України, журналісти українського розслідувального проєкту «Слідство.Інфо» звернулися з офіційним запитом до Служби безпеки України.
Там відповіли, що відомство наразі веде слідство щодо «зупинення протиправної діяльності, пов’язаної з російською військовою агресією»: відкриті кримінальні справи та експерти досліджують компоненти знайденого озброєння, деталі на цьому етапі не розголошують.
Журналісти проєкту «Слідство.Інфо» звернулися також до спеціаліста Головного управління розвідки України. Він відповів, що слід «Моноліта» в російському озброєнні можна майже точно ідентифікувати за конденсатором К10-84, який поки що не роблять інші російські підприємства, такі як «Кулон» і «Гіриконд».
І справді, при пошуку на російських сайтах з продажу електронних компонентів у більшості випадків пропонується конденсатор К10-84 саме виробництва заводу «Моноліт».
За словами спеціаліста ГУР МО України, такі конденсатори широко використовуються у військовій радіоелектроніці, НВЧ-техніці. Їх можна зустріти в продукції російських заводів: «НПП Іскра», «ІМЗ», «ОКБ-Планета», «НПП Істок».
Наприклад, у системах радіоелектронної боротьби та радіолокації (РЕБ), таких як російський комплекс «Зоопарк», а також у радіолокаційних головках самонаведення ракет типу «Комета» (до останнього часу там знаходили переважно конденсатори іноземного виробництва).
Той же спеціаліст Головного управління розвідки України зазначив, що конденсатори К10-84, ймовірно, саме виробництва «Моноліта», знаходили в ракетах С-200 і С-300.
Використання конденсаторів виробництва «Моноліта» в російському озброєнні Радіо Свобода підтвердив український експерт в електроніці – військовослужбовець Збройних сил України, який побажав залишитися анонімним.
Він працює з різними типами електроніки, у тому числі аналізує електричні плати, знайдені в уламках російської зброї.
За словами експерта, конденсатори «Моноліта» він неодноразово зустрічав у різного типу озброєнні, зокрема ракетах «Іскандер», «Калібр» і X‑101.
«Система зміни повітряного тиску, що використовується в ракетах Х-101 – усі конденсатори і 80 % мікросхем – білоруського виробництва. Вторинне джерело живлення, гіроскопічна платформа, плати блоків управління ракети «Іскандер» 2024 року випуску – майже всі конденсатори заводу «Моноліт», – каже співрозмовник.
Експерт зазначає, що за його спостереженнями, «Моноліт» дуже багато працює на військово-промисловий комплекс Росії.
Характерна риса їхньої продукції – низький вміст коштовних металів. Він підкреслює, що якісний конденсатор зробити непросто, але він є основою будь-якої електронної схеми.
«У Білорусі залишилися виробничі потужності та спеціалісти. Росія знає, що ми не можемо торкнутися білоруських заводів», – каже український експерт.
Постачальник Міністерства оборони Росії
Як ми згадали вище, сукупний прибуток вітебського заводу «Моноліт» за останні 8 років значно зріс, а з початком повномасштабної війни Росії проти України 2022 року збільшився майже в 5,6 рази.
Підприємство отримало за 2024 рік близько 20 мільйонів білоруських рублів сукупного прибутку, це майже 6,2 мільйона доларів.
При цьому до 2021 року сукупний прибуток підприємства становив не більше ніж 1,4 мільйона за рік. Свою продукцію завод «Моноліт» постачає в Росію через єдиного офіційного дилера – компанію «Спецелектронкомплект» або «СпецЕК», яка вже далі безпосередньо співпрацює з російськими заводами. Цей же дилер співпрацює і з деякими іншими білоруськими підприємствами: холдингом «Інтеграл», мінським приладобудівним заводом ААТ «МНДПІ» і вітебським «ВЗЕП-Вітебськ», брестським «Цвєтатрон», гомельським ВАТ «Електроапаратура».
«Спецелектронкомплект» – одна з найбільших у Росії компаній з продажу електронних компонентів для потреб Міністерства оборони. Вона укладає контракти з основними підприємствами російського військово-промислового комплексу і з 1998 року має сертифікат «Другого постачальника» Міністерства оборони Росії.
У 2025 році російський розслідувальний центр «Досье» опублікував повний список підприємств, включених до закритого реєстру військово-промислового комплексу Росії. Як уточнюють журналісти, інформація з реєстру не є секретною, але проходить з грифом «для службового користування» та «конфіденційно». У переліку – і «Спецелектронкомплект».
а цей час «Моноліт» відправив до Росії товарів на 43 мільйони доларів
За допомогою журналістів Білоруського розслідувального центру Радіо Свобода отримало митні дані щодо поставок вітебського заводу радіодеталей «Моноліт» на адресу компанії «Спецелектронкомплект» з жовтня 2022 року по березень 2025 року.
Із них випливає, що за цей час «Моноліт» відправив до Росії товарів на 43 мільйони доларів.
Асортимент поставок включає керамічні багатошарові конденсатори, танталові конденсатори, резистори, нагрівальні елементи, а також широкий спектр матеріалів, які використовуються в електронному виробництві: керамічні ізолятори, технологічні фарби, емалі, глазурі та порошки.
Основну частину поставок – приблизно 96 % від загальної суми – становлять саме керамічні багатошарові конденсатори.
Ба більше, крім продажу через «Спецелектронкомплект», «Моноліт» постачає сировину для свого основного власника – російського заводу «Кулон». Згідно з інтерв’ю комерційного директора «Кулона» Олексія Сізікова, опублікованого в журналі «Электроника НТБ» у березні 2023 року, саме білоруська кераміка з «Моноліта» є ключовим матеріалом для виробництва конденсаторів на російському підприємстві.
Таким чином, «Моноліт» бере участь не тільки в постачанні готової продукції, а й забезпечує критично важливу частину ланцюжка виробництва конденсаторів у Росії. «Кулон» – один із найбільших виробників пасивних електронних компонентів у цій країні. Його партнери – ключові виробники російського озброєння:
- Держкорпорація «Ростех» – об’єднує близько 350 підприємств, які виконують 40 % держоборонзамовлення Росії;
- Концерн «Алмаз-Антей» – виробництво радіолокаційних систем і зенітно-ракетних комплексів, таких як С‑300, С‑400, «Бук‑M2/M3», «Тор» та ін.;
- Холдинг «КРЕТ» – системи радіоелектронної боротьби та радіообладнання для авіації;
- «Об’єднана авіабудівна компанія» – виготовлення основних типів військових і цивільних літаків Росії: Су, Міг, Як, Іл, а також стратегічної авіації;
- Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» – виробництво тактичних високоточних ракет та авіаційного озброєння, у тому числі X-101;
- «УралВагонЗавод» – основний виробник російських танків;
- «Вертольоти Росії» – виробник військових російських вертольотів Мі‑8, Мі‑28, Ка‑52, Мі‑35.
Усі ці підприємства безпосередньо беруть участь у війні Росії проти України і роблять основні типи озброєння та ракет.
Західне обладнання для російської війни
У сюжетах і статтях державних ЗМІ Білорусі про вітебський завод «Моноліт» можна помітити, що на виробництві використовуються машини та верстати відомих західних брендів.
Значна частина – словенської компанії Keko Equipment. Це різного типу ливарні установки, машини для виробництва плівок, автомати складальних і контрольних операцій.
На фотографіях із цеху можна розпізнати індустріальні печі для термообробки, зроблені німецькою компанією Nabertherm GmbH.
Крім того, на заводі використовуються панелі управління та моніторингу від японської Pro-face, яка входить до складу французької корпорації Schneider Electric. Ними обладнані автоматизовані лінії, що дозволяє точно контролювати виробничий процес.
У березні 2024 року директор «Моноліта» Олександр Шумахер в інтерв’ю газеті «Віцьбічы» зазначив:
«Сьогодні «Моноліт» підійшов до чергового етапу масштабних перетворень. Заміну застарілого обладнання і технологій на більш сучасні завод має намір виконати з опорою на підтримку засновників»
І таку модернізацію вже почав реалізовувати основний власник підприємства – російський завод «Кулон»
Відкрите «санкційне вікно» російського ВПК
27 травня 2023 року, за пропозицією Служби безпеки України, указом президента України № 307/2023 проти вітебського заводу радіодеталей «Моноліт» були введені жорсткі санкції.
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України, підприємство безпосередньо сприяє військовій агресії Росії та є частиною ланцюжка постачання «для обслуговування війни».
Однак досі «Моноліт» залишається поза санкціями з боку Євросоюзу та США
Завод усе ще потенційно може мати доступ до західних технологій, обладнання та імпортних матеріалів, у тому числі цінних американських порошків. А його продукція може потрапляти в російську зброю, яка майже щодня застосовується для атак по Україні, зокрема і для ударів по цивільному населенню та інфраструктурі.
З моменту фактичного переходу «Моноліта» під російський контроль у 2011 році, підприємство стало своєрідним «санкційним вікном» для російського військово-промислового комплексу.
За повної підтримки білоруської влади, на тлі відходу з російського ринку світових виробників електроніки та відсутності повноцінної конкуренції, завод демонструє рекордне фінансове зростання. У той самий час, коли українські міста знову і знову опиняються під обстрілами ракет, у яких знаходять електронні компоненти, виготовлені у Вітебську.